НАША МОВА - СОЛОВ'ЇНА
Наша мова – солов’їна
Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, талановитій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, тут живуть наші діди, батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово. Лише нам, людям, подарований Богом цей дорогоцінний скарб. Дякуючи цьому дару, ми можемо порозумітися, розказати про свої почуття і переживання. За допомогою мови бережемо свою історію, передаємо з покоління в покоління набуті знання і досвід.
За рішенням ЮНЕСКО 21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний День рідної мови. Стаття 10 Конституції України проголошує українську мову державною мовою в Україні.
Мали унікальну можливість поринути в атмосферу любові і добра, помилуватися красою рідного слова у Борівському ліцеї, де пройшла година спілкування «Наша мова - солов’їна». Тут слово вигравало барвистими діамантами і в поезії, і в прозі. Вчителі і учні насолоджувались милозвучністю, красою та багатством української мови. Діти розказували вірші про рідне слово, пригадували прислів’я та приказки, відгадували загадки, декламували, співали.
Верталися учні і в далекі часи, куди сягає корінням наша мова. Нелегким був шлях української мови до нашого часу. Тернистою дорогою довелося пройти у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але величну долю вистраждати! На цьому шляху були і перепони, і заборони, і сльози.
Та рідна мова вистояла. Багато людей дбали про те, щоб вона розвивалася і процвітала. Тих, хто зберіг рідну мову у страшні часи лихоліть значно більше, ніж тих, хто своєю байдужістю мовчки відправляв її у вічне небуття.
Отож, жити на Україні – говорити рідною мовою. Адже українська – це скарбниця народної мудрості, криниця живої води, невичерпне джерело добра, нескінченна річка слів, струмок надії. Тільки з нашою турботою, тільки з нашою любов’ю мова буде жити і процвітати. Робімо все, щоб наше слово звучало всюди, щоб рідна мова знайшла почесне місце в нашій державі.
Вчитель української мови і літератури
Борівського ліцею
Сорока Олена Іванівна